РЕКОРД, ЗА ЯКИМ СТОЇТЬ НЕСКІНЧЕННЕ ПРАГНЕННЯ ДОСЯГТИ БІЛЬШОГО: ЮЛІЯ НЕЧЕСНЮК ПІДКОРИЛА 100 ВЕРШИН УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

З дитинства Юлія завжди поспішала — ніби змагалася з часом аби довести, що може більше. Вже в три роки вона читала, рахувала й писала. В п’ять років закінчила перший клас, а в тринадцять — отримала атестат і вступила до коледжу. Сама Юлія називала себе “маленькою вискочкою” — адже все дитинство хотіла відрізнятись, бути першою. Цей запал вона вміло перенесла в спорт — тхеквондо. Всеукраїнські змагання, медалі, жорстка дисципліна, криваві костяшки після відтискань на стадіоні… Спорт навчив витримки, але згодом зник із життя. А от жага до викликів — залишилася.

Після кількох років у професійному спорті — пауза. Потім три вищі освіти, і жодна з них не стала тим, чим живе Юлія. Життя повело в інший бік — у нафтогазову сферу, в управління інфраструктурними проєктами. Ця робота є важливою частиною її шляху, але справжнє натхнення живе в іншому — в горах, у спорті, в русі. Так в житті зʼявились забіги з перешкодами, десятки марафонів та медалей… Але навіть цього з часом стало замало. Вона шукала виклик — той, що запалить серце.

Перший похід — Говерла. Тоді, в підлітковому віці, вона зненавиділа кожен метр маршруту. Але саме ця відраза згодом стала магнітом. Гори поверталися у її життя поступово. Один тур, потім ще похід — і нарешті усвідомлення: страх давно подоланий.

Коли в руки Юлії потрапила книга української альпіністки, яка першою підкорила сім найвищих точок Світу, в серці запалала ідея — стати національною рекордсменкою. Встановити рекорд за сходження в інших країнах було вже пізно, тому спочатку Нечеснюк думала про 50 українських вершин. Потім — зрозуміла: цього теж замало. Адже бути FIRST — це досягнути таку мету, яку ніхто не зможе повторити.

Гори стали терапією. Кожні вихідні Юлія відправлялась з Києва до Карпат, а вже в понеділок поверталася в офіс. Гірські вершини надавали ту енергію, яку так сильно потребувала майбутня рекордсменка. Сотні кілометрів потягами, десятки походів на межі виснаження… Не дивлячись на всі перешкоди, саме це тримало Юлію у рівновазі. Вона підкорювала вершини попри все. Бо коли ти вже стартував — назад дороги немає. Вперте бажання досягти своєї мети мотивувало.

Маршрут виявився складнішим, ніж здавався на карті. Більшість вершин — взагалі без стежок. Деякі — на прикордонних територіях, куди в умовах війни неможливо було потрапити через відмови прикордонної служби. Але і тут вона не зупинялась: почала збирати документи та шукати нові шляхи…

Якщо 50 вершин недосяжні — буде 100! Здавалось би, це не логічно: навіщо збільшувати кількість вершин, якщо навіть на 50 не можеш піднятись? Але Юлія вирішила підвищити ставку, бо якщо не відкривають двері — вона шукає вікно. Свобода бути собою — це не просити дозволу на свої цілі. Це прокладати стежку там, де її ще не було.

Її рекорд — не лише про вершини. Це ще й про відкриття. Про перевірку сили духу. Про історичні знахідки на висоті: бункери Першої світової, старі казарми, каміння, якому тисячі років. Про шість павербанків у рюкзаку — бо важливо, щоб телефон не сів, навіть якщо спина вже болить. Зараз підкорювачка вершин із теплом згадує запах картоплі з грибами у горах та ночі в хатинах місцевих жителів. Кожен похід — окрема пригода. Кожен маршрут — інший вимір. А прапор у рюкзаку — її особистий талісман.

У грудні 2024-го Юлія Нечеснюк стала першою українкою, яка підкорила 100 найвищих вершин Українських Карпат. Це був офіційно зафіксований національний рекорд. Сьогодні нагорода висить поряд із десятками медалей. Юлія відпочиває, висипається, але думка про новий виклик уже зріє в голові. Новий рекорд — більш масштабний та амбітний. Ідея ще не озвучена, але вона вже точно знає: пройде ще трохи часу — і вона знову вирушить у дорогу. Бути FIRST — це завжди йти далі.