КОЛИ ВЕРШИНА — НЕ ФІНІШ: ЯК НАТАЛІЯ ІЛЕНКО-ЛОБАЧ ЗІЙШЛА НА МАТЕРГОРН І ЗРОБИЛА РУХ СВОЇМ СТАНОМ ДУШІ
Історія рекордсменки та альпіністки, яка здійснила найшвидше жіноче сходження на гору Матергорн. Її не зупиняє ні висота, ні втома, ні буденність. Вона звикла жити на повну: між горами, марафонами, карʼєрою й родиною.
Полтавчанка Наталія Іленко-Лобач ніколи не боялась викликів. Ще з дитинства вона була сміливою дівчиною: не лякалась підходити до дорослих, знаходила вихід із будь-якої ситуації та брала ініціативу в свої руки. Її “доросла сміливість” лише вчилася ходити і перші кроки вона робила крізь світ дитячих захоплень: у девʼять років почала відвідувати художню школу. Це було перше хобі, що навчило Наталю бачити форму, пропорцію й гармонію. Згодом цю точність вона перенесла в стоматологію. Сьогодні Наталя — кандидат медичних наук, викладач медичного стоматологічного університету й практикуючий лікар. Але це лише один її світ.
СМІЛИВІСТЬСКІЛИ ЙСМІЛИВІСТЬ
Екстрим з’явився в житті майбутньої рекордсменки на четвертому курсі медичного університету. Вільний час і надлишок енергії — вибухова суміш, яка шукала виходу. Першими були стрибки з парашутом у місті Волноваха. П’ять стрибків за один сезон, неабиякий результат для новачка. Потім в житті Наталі зʼявився мотоспорт. Вона навіть стала призеркою любительських шосейно-кільцевих перегонів. Шість разів піднімалася на п’єдестал. Крім того, перелом ключиці у 2013 році на перегонах в Миколаєві, не став фінішем в екстремальному спорті. На 22-й день після травми вона поїхала на гонку в Полтаві й виборола бронзу в заїзді.
ДО МРІЇНАВПОМАЦКИДО МРІЇ
Українські Карпати. Чарівний край зелених лісів, стрімких вершин і чистих гірських річок. Саме тут, серед величі Карпат, у Наталії народилось захоплення горами та зʼявилася мрія відвідати найвищі вершини світу. Згодом було сходження на перший п’ятитисячник Казбек у Грузії. Далі почалося найцікавіше: Кіліманджаро, Аконкаґуа - перевірка на витримку. Програма «Сім вершин світу» стала новою мрією. У серпні 2023 року вона піднялася на Матергорн, Швейцарія (4 478 м).
СХОДЖЕННЯНАЙШВИДШЕСХОДЖЕННЯ
«Я везуча», — сказала Наталія перед підйомом на Матергорн. І погода справді подарувала ідеальний день: сонце, тиша, чудова видимість. Проте гід спершу сумнівався в силах екстремалки, старт видався повільним та важким. Вдале сходження залежало від однієї важливої умови — встигнути на канатну дорогу до п’ятої години вечора, щоб не застрягнути на горі вночі просто неба. Через півгодини альпіністка увійшла в швидший темп. Вже під вершиною гід сказав “Ми так на рекорд вийдемо”. Так і сталось. Сходження тривало 3 години та 33 хвилини, що стало рекордом України у жіночому підкоренні Матергорну.
ЦЕ СВОБОДАДИСЦИПЛІНА —ЦЕ СВОБОДА
Паралельно з горами Іленко-Лобач щодня виходить на пробіжку. Її біговий челендж розпочався у 2021 році й триває досі — понад 1400 днів без перерви. Спочатку мета була простою: 100 днів бігу без жодного пропуску. З початком повномасштабного вторгнення ціль трансформувалась — «Біжу до Перемоги». Щодня — мінімум 5 кілометрів. У дощ, у сніг, у горах, на марафонах Лісабона, Берліна, Валенсії. І саме ця дисципліна на думку рекордсменки, дає їй свободу. Свободу не шукати виправдань, а робити.
Її хобі — постійний рух. Біг, подорожі, сходження. Все, що відкриває нові горизонти і розширює уявлення про можливе. Тато працював далекобійником, мама була спортсменкою з лижних перегонів. Мабуть, саме тому дочка успадкувала дві риси: тягу до дороги й любов до фізичних зусиль. «Я можу сісти в автобус і просто дивитись на сіру стрічку дороги. Це мій спокій». Хобі — не втеча від буднів, а форма життя, у якій вона знаходить баланс.
Попри гори, марафони й рекорди, Наталія — мама двох дітей. Вони також не відстають від активної матусі, сім гуртків на двох — англійська, спорт, творчість, IT. Бути мамою й спортсменкою — це теж сходження, де головна вершина — час із родиною. І це ще одне підтвердження вислову: все в твоїх руках.
і висотаХобі, удачаі висота
Формула проста: хобі живить, удача підказує напрям. Ці дві складові супроводжують її на шляху до успіху. Там, де інші зупиняються, вона шукає ще один вихід. В ситуаціях, коли момент ніби втрачено, вона все одно рухається далі.
Попереду нова мета: Еверест. Найвища точка планети і, можливо, найскладніший виклик у житті. Шлях Наталії Іленко-Лобач — це шлях людини, яка не шукає неможливого, бо знає: неможливе — це просто те, чого ще не пробувала